Викиди автомобілів: п'ять основних категорій

Двоокис вуглецю (CO2) — продукт спалювання палива, який містить вуглець (як і всі нафтопродукти). Він не забруднює повітря, яким ми дихаємо, але є головним джерелом глобального потепління. Скорочення викидів можна досягти двома шляхами: перший — використання палива, що містить менше (або взагалі не має) вуглецю, другий — підвищення ефективності транспортних засобів та їх двигунів.

Оксид вуглецю (СО) — утворюється при спалюванні палива на основі вуглецю. У високих концентраціях — це отруйна речовина, яку потрібно контролювати. Зменшення викидів відбувається завдяки більш ефективному згоранню палива в двигуні і додатково зменшується через окислення після горіння в каталізаторі.

Вуглеводні (HC), знані як летючі органічні сполуки (VOC) — незгоріле паливо. Вони спричиняють фотохімічний смог у певних кліматичних умовах. Їх кількість зменшується завдяки більш ефективному згоранню у двигуні і додатково зменшується окисленням після горіння в каталізаторі

Оксиди азоту (NOx) утворюються при нагріванні повітря у двигуні. NOx — одна з причин фотохімічного смогу і кислотних дощів. На відміну від СО і НС його неможливо видалити окисленням. Застосовують очисні системи, побудовані за технологіями селективного каталітичного відновлення — SCR (у вантажних автомобілях системи Ad Blue) та неселективного каталітичного відновлення — NSCR (у легкових автомобілях каталізатори здебільшого на основі родію, платини або паладію).

Тверді частинки (PM) — дуже дрібні частинки незгорілого вуглецю. Щоб вловити їх використовують сажові фільтри у дизельних двигунах.