Викиди автомобілів: п'ять основних категорій

Двоокис вуглецю (CO2) - неминучий продукт спалювання палива, що містить вуглець (як і всі нафтопродукти). Він не забруднювачем повітря, яким ми дихаємо, але він є головним джерелом глобального потепління. Скорочення викидів досягається двома шляхами: перший - використанням палива, що містить менше (або не має) вуглецю, другий - підвищенням ефективності транспортних засобів та їх двигунів.
 
Оксид вуглецю (СО) - утворюється при спалюванні палива на основі вуглецю. У високих концентраціях це отруйна речовина, яка повинна контролюватися. Зменшення викидів відбувається за рахунок більш ефективного згоряння палива в двигуні і додатково зменшується окисленням після горіння в каталізаторі. [2xCO + O2 = 2xCO2].
Вуглеводні (HC), також відомі як «летючі органічні сполуки (VOC), є незгорілим паливом. Вони спричиняють фотохімічний смог в певних кліматичних умовах. Їх кількість зменшується за рахунок більш ефективного згоряння в двигуні і додатково зменшується окисленням після горіння в каталізаторі [4HxCy + (x + 4y) O2 = 2xH2O + 4yCO2].
Оксиди азоту (NOx) утворюються при нагріванні повітря у двигуні. NOx є однією з причин фотохімічного смогу і кислотних дощів. На відміну від СО і НС не може бути видалений шляхом окислення. Застосовують очисні системи побудовані за технологіями: селективного каталітичного відновлення - SCR (у вантажних автомобілях системи Ad Blue) та неселективного каталітичного відновлення - NSCR (у легкових автомобілях каталізатори, здебільшого на основі родію, платини або паладію).
Тверді частинки (PM) дуже дрібні частинки, в основному з незгорілого вуглецю. Для їх уловлювання використовуються сажеві фільтри у дизельних двигунах.